Марк Ронсон зворушливо вшанував Емі Вайнхаус на Brit Awards: «Це змінило моє життя назавжди»

Продюсер Марк Ронсон отримав престижну нагороду за видатний внесок у музику на церемонії Brit Awards 2026, яка відбулася в Манчестері в суботу, 28 лютого. Приймаючи відзнаку, він виголосив емоційну промову, присвячену своїй багаторічній співпраці з Емі Вайнхаус.

20 років потому

50-річний музикант наголосив, що саме цього тижня виповнюється 20 років від дня їхнього знайомства з Емі. Того ж дня вони написали безсмертний хіт «Back to Black».

«Музика, яку ми створили з Емі, — це причина, чому всі ці артисти взагалі знають, хто я такий. Тому я завжди буду берегти її голос, її талант, наш зв’язок — усе це», — зізнався Ронсон зі сцени.

Він подякував артистам, які формували його творчий шлях — Леді Газі, Бруно Марсу, Дуа Ліпі, — але чітко дав зрозуміти, що саме прорив із Емі став фундаментом для всього, що сталося потому.

Триб’ют та виступ

Після отримання нагороди з рук репера Skepta, Ронсон влаштував справжнє музичне свято. Він виконав «Ooh Wee» разом із Ghostface Killah, а потім перейшов до зворушливої данини Вайнхаус.

Його версія «Back to Black» супроводжувалася відеофрагментом, де Емі говорить про нього. Слідом прозвучала пісня «Valerie» разом із учасниками її багаторічного гурту The Dap-Kings.

Далі Ронсон різко змінив ритм на «Uptown Funk», а кульмінацією став несподіваний вихід Дуа Ліпи, яка приєдналася до нього, щоб виконати «Dance the Night» із саундтреку до «Барбі» та їхню спільну роботу «Electricity».

Визнання та коріння

Раніше цього місяця Ронсон назвав цю нагороду найважливішою відзнакою у своїй кар’єрі, зізнавшись: «Я думаю про часи, коли дивився, як митці, яких я шаную, отримують цю ж нагороду. Думка про те, що я тепер стою в цій лінії, здається неможливою».

Народжений у Лондоні та вирощений у Нью-Йорку, Ронсон також із гордістю говорив про своє британське коріння:

«Я поїхав з Англії дитиною, але ця країна пронизує все, що я створив. Британські артисти, з якими я працював — їхній геній і відмова йти на компроміси — сформували не лише мою роботу, а й моє розуміння того, що музика повинна робити. І найголовніше — це публіка, яка завжди мене підтримувала. Любов завжди була неймовірною. Я безмежно вдячний за все це».