У середині 1998 року Aerosmith завершували масштабний світовий тур на підтримку альбому «Nine Lives». Платівка вже стала двічі платиновою в США, гурт отримав «Греммі» за хіт «Pink». Тверезі, здорові та у чудовій формі, музиканти знову були на вершині. Але одна річ все ще залишалася непідкореною — перше місце в американському чарті.
Вони були неймовірно близькі: «Angel», «Janie‘s Got A Gun» та «Love In An Elevator» потрапляли до топ-5. Але минуло вже вісім років від часу їхнього останнього потрапляння в десятку («What It Takes», 1990), і літо 1998 року не віщувало змін. Поки їм на коліна не впала пропозиція голлівудського масштабу.
Історія створення: від депресії до світового туру
Альбом «Nine Lives», над яким гурт почав працювати у 1995 році, давався нелегко. Попри те, що важкі часи з наркотиками та алкоголем залишилися позаду, нові випробування не змусили на себе чекати. Барабанщик Джої Крамер зіткнувся з важкою депресією та змушений був на час залишити сесії.
«У мене стався нервовий зрив, депресія та тривога», — згадує Крамер. «Коли я повернувся, то подивився на все з іншого боку. Для мене це було корисно. Ми перезаписали майже все, бо люди казали, що без мене гурт звучить не так».
Пісня, яка спочатку не сподобалася барабанщику
Фільм-катастрофа «Армагеддон» з Брюсом Віллісом у головній ролі потребував саундтреку від зіркового гурту. Aerosmith були ідеальним вибором, не в останню чергу тому, що у фільмі знімалася донька Стівена Тайлера — Лів. Для стрічки обрали баладу «I Don‘t Want to Miss a Thing», написану відомою авторкою хітів Даян Воррен.
Але Джої Крамер не був у захваті:
«Я десь відчував, що це буде хіт, але мені не дуже подобалася пісня. Я не думав, що це ми. Коли я вперше почув її, це було просто демо з фортепіано та вокалом. Важко було уявити, якого звучання ми можемо їй надати. Але коли ми нарешті зробили її своєю, вона стала тим, чим є. Як тільки ми почали грати її як гурт, вона миттєво стала піснею Aerosmith».
Натхнення від Барбри Стрейзанд
Авторкою пісні є легендарна композиторка Даян Воррен. Ідея майбутнього хіта народилася після того, як вона почула інтерв’ю Барбри Стрейзанд та її чоловіка Джеймса Броліна. Бролін зізнався, що коли Стрейзанд засинає, він намагається не спати, щоб не пропустити жодної миті з нею. Ця романтична фраза настільки вразила Воррен, що вона одразу записала назву: «I Don’t Want to Miss a Thing».
Пісня не для рокерів
Цікаво, що спочатку Даян Воррен зовсім не бачила виконавцями цієї балади брутальних рокерів. Вона уявляла, що трек заспіває потужна поп-діва, на кшталт Селін Діон. Однак пісню обрали для саундтреку до фантастичного блокбастера «Армагеддон», головну жіночу роль у якому зіграла Лів Тайлер — донька фронтмена Aerosmith Стівена Тайлера. Саме це і визначило долю композиції.
Робота з позаштатними авторами
Даян Воррен була не першою найнятою авторкою, яка працювала з гуртом. Десмонд Чайлд допоміг створити такі хіти, як «Dude (Looks Like A Lady)» та «Angel». Але Крамер зізнається, що процес роботи з зовнішніми авторами не завжди був комфортним для всіх учасників.
«Я не можу відповісти на це питання, тому що ніколи не працював з жодним із авторів, з якими працювали Стівен і Джо. Якби я працював, то теж міг би створити кілька пісень. Але через політику в гурті ті хлопці працювали з авторами й створювали пісні. Це не той час, який я згадую з теплотою. Було б добре бути більш залученим, бо в усіх нас є ідеї щодо пісень».
Успіх, який змінив усе
Незважаючи на всі сумніви, історія розпорядилася по-своєму. «I Don‘t Want to Miss a Thing» став першим і єдиним в історії Aerosmith синглом, який очолив американський чарт. Його успіх йшов рука об руку з касовими зборами фільму, привернувши до гурту нове покоління фанатів.
Завдяки цьому хіту тур «Nine Lives» тривав понад два роки і налічував більше 200 концертів.
«Ми вже збиралися завершувати гастролі, коли з’явилася ця пісня», — каже Крамер. «Ми продовжили тур ще на рік. Це було чудово. У той час це було наше життя: ми були в дорозі 12 або 18 місяців, і єдиний раз, коли ми поверталися додому — щоб записати новий альбом».
Так, завдяки поєднанню таланту авторки Даян Воррен, голлівудського блокбастера з Брюсом Віллісом та вміння Aerosmith зробити будь-яку пісню «своєю», народився безсмертний хіт, який досі залишається однією з найголовніших рок-балад усіх часів.